Мисливське собаківництво під час війни

Головне завдання – зберегти, по можливості, якнайбільше поголів’я і мінімізувати втрати робочих якостей.

Зважаючи на труднощі для власників собак у пересуванні територією України, їхню участь безпосередньо в бойових діях, а також можливе перебування за кордоном, не проводити великі рейтингові заходи, де кращі собаки обираються не з найкращих, а з тих, що змогли бути присутніми. Набагато корисніше було б організовувати більше випробувань або навіть контрольно-випробувальних станцій, а також невеликі виставки, виводки та племінні огляди безпосередньо в місцях проживання власників. Під час проведення титульних заходів обов’язково узгоджувати склад комісій та дату проведення. Дуже обережно слід ставитися до організації іменних заходів – адже іноді особа, популярна у вузькому колі, насправді нічим себе не проявила.

Головне завдання – оцінити та зафіксувати екстер'єр і наявність робочих якостей.

Не допускати та не реєструвати в’язок із порушеннями Положення про племінну роботу. Принцип «війна все спише» тут не підходить. Допуск у породу собак, що мають дискваліфікуючі вади, або тих, які згідно з цим Положенням у принципі не можуть бути пов’язані, завдасть колосальної шкоди мисливському собаківництву!

Скоротити керівний апарат до 2-3 осіб – нинішній обсяг роботи це дозволяє. Гроші все одно надходять за реєстрацію в’язок, заміну документів, патронат тощо.

Необхідно з’ясувати, з якої причини багато обласних підрозділів узагалі припинили будь-яку діяльність, навіть ті, що знаходяться в регіонах, далеких від бойових дій.

Не можна ігнорувати бажання членів Федерації стати експертами-кінологами, особливо якщо вони вже склали необхідний іспит і надіслали відповідні документи та оплату для отримання III категорії. Рішення кваліфікаційної комісії тут має суто формальний характер, адже від претендентів не вимагаються ні стажерські звіти, ні рекомендації. Їм можна було б присвоювати категорії просто наказом. Адже відштовхнути людей, які хочуть працювати, дуже легко.